Мохамед Буалі. Проект "Щастя в кожну родину"

Мохамед Буалі

Діагноз: ДЦП.

Галина (мама Мохамеда) кругла сирота.  Після смерті мами, з 5 річного віку виховувалася бабусею, яка і сьогодні єдиний родич і друг Галини і її малюка.

Галина вийшла заміж у 2011 році і поїхала жити в Марокко. В очікуванні первістка, вагітність проходила добре і нічого не віщувало біди.  Пологи довелося стимулювати на 42 тижні.  Життя Мохамеда почалося з клінічної смерті.  З перших хвилин малюк перебував в реанімаціï, яка тривала 14 днів.  Потім з’явилися тривожні симптоми: відсутність смоктального рефлексу … і довгі місяці безсонних ночей.  У перший рік лiкарi діагностували затримку в розвитку.  У сім місяців сім’я повернулася в Україну і залишилися жити в Харкові, так як до цього часу лікарі вже передрікали ДЦП, а в Украïнi було більше можливостей для реабiлiтацiï.  Обстеження і неодноразове лікування в стаціонарі … i все ж невтішні діагнози: спастичний церебральний параліч, подвійна геміплегія, рухові порушення за класифікацією GMFSC IV ступеня.  Затримка темпів статокінетичного і мовного розвитку.  Помутніння рогівки лівого ока в центральній зоні.  Вальгусна деформація стоп, кіфосколіотічна постава.

В травні 2015 підтвердження діагнозiв: нефрокальциноз обох нирок.  Системне недорозвинення мови важкого ступеня.  Дизартрія внаслідок ураження ЦНС.

Після постанови остаточного діагнозу ДЦП, Мохамеду оформили інвалідність.

Весь цей час батьки пробували всілякі лікувальні програми.  Мохамед проходив курси інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації в Міжнародній клініці ім.  Козявкіна в м.Трускавець, курси по системі Фенделькрайз, Томатіс, Сандакова, іпотерапіï, басейн … Системні заняття з корекційним педагогом, логопедом.

Через 3 роки регулярного лікування, тато опустив руки, поїхав в Марокко і звідти подав на розлучення. Маленький Мохамед щасливо живе з щиро люблячими його мамою і 90-річної прабабусею.  Мама всім серцем вірить, що її Мохамедушка дуже перспективна дитина.  Він все розуміє, хоча і не говорить.  Малюк погано тримає голову, не сидить, не ходить … Але він добрий і ласкавий, веселий і життєрадісний.  Дорожче і рідніше його немає в цілому світі!

Щоразу відкриваючи для себе щось нове на черговому курсі реабілітації, радіючи найменшого поліпшення, мама готова займатися з сином постійно, але допомоги вистачає лише на підгузки і найнеобхідніше.

Перша довгоочікувана дитина – сенс життя, радість і щастя, незважаючи на всі труднощі.  Дуже хочеться, щоб у нього все вийшло!

Мохамед має потребу в регулярних курсах реабілітації, памперсах та лікарських препаратах.

Приєднуйтесь до нашого проекту допомоги дітям з інвалідністю «Щастя в кожну родину»!

Допомагаючи іншим, ми самі стаємо кращими, ми змінюємо світ!

Історії інших дітей читайте на нашому сайті в розділі Історії.

Подробиці за телефоном +38 0 66 7000 177 або e-mail web@kids2kids-fund.com

Реквізити для щомісячних платежів:

ДОПОМОГТИ