Казка про віру в себе та підтримку друзів

✅ Терапевтична казка для дошкільнят і молодших школярів про хороші вчинки і про те, що їх може здійснювати кожен.

Неважливо скільки тобі років, важливо яке у тебе серце.

✅ Казка вчить впевненості та взаємодопомоги.

Жили-були в одному містечку два трактори: великий червоний і маленький синій.

Великий трактор працював з раннього ранку і до пізнього вечора. То аварійка викличе на ремонт водопроводу – розкопати труби, то поливалка подзвонить – яму вирити. А одного разу навіть велика баржа зверталася – запрошувала в порт, щоб піщаний насип після зливи підправити. Усі вважали червоний трактор дуже мудрим і сильним. Та так воно й було.

Синє трактореня виїжджало з гаража рідко. Про нього говорили, що воно занадто маленьке і незграбне. Через це він постійно сумував. А коли його все ж просили виконати якесь завдання, то він дуже хвилювався. Тому поспішав, плутався, а коли справа не вдавалася, засмучувався ще більше. Не дивно, що кликали його на роботу дедалі рідше.

– Не переживай, – повчав його червоний трактор, втомлено торохтячи двигуном після важкого робочого дня, – ти теж зможеш робити важливі справи. Просто потрібно бути впевненішим у собі і перестати поспішати.

Але час минав і нічого не змінювалося. Одного разу взимку, розчищаючи подвір’я, синій трактор так розігнався, що зламав паркан. Іншим разом із кучугуром зніс кущ бузку. А в третій і сам закопався в сніговій каші: дуже хотів зробити дітлахам гірку, та не розрахував своїх сил. І коли старший товариш приїхав на допомогу, трактореняті було страшенно соромно за таку нісенітницю. Де ж це бачено, щоб трактор застрявав у заметі!

Настала весна. Великий трактор отримував завдання щодня. А малюк уже й сподіватися перестав, що коли-небудь стане потрібним.

Але одного разу трапилося таке, чого трактореня й уявити собі не могло. Його старший друг не повернувся ввечері до гаража. Малюк хвилювався і ледве заснув лише під ранок. Його розбудив сигнал незнайомого клаксона. Трактор визирнув на вулицю і побачив велику пожежну машину.

– Привіт, синій тракторе! – загула машина. – Твій друг учора залишився в автомайстерні. У нього щось зламалося, і механік сказав, що на ремонт потрібно днів три. Тож тепер ти – за нього. Швидко збирайся, у лісі за містом пожежа! Потрібно вирити канаву, щоб приборкати вогонь, врятувати звірів і птахів!

У трактореняти ледь двигун не заглох від несподіванки. Він дивився на пожежну машину і не міг повірити своїм вухам.

– Що ти стоїш?! – вигукнула машина і ввімкнула сирену.
– Вогонь чекати не буде!

Синій трактор зірвався з місця. Він ледве встигав за блискучою червоною вантажівкою і думав: “Аби все зробити правильно! Аби допомогти! Аби в мене вийшло!”.

Прибувши на місце, пожежна машина відразу ж вирушила гасити пожежу. Трактор не встиг навіть розгубитися, як назустріч йому вибіг схвильований лісник.

– Копай он від того дерева, – показав лісник рукою на високий дуб, – і до струмка. Яму глибиною з півметра. А он туди перевезеш землю, що дістанеш. Зробимо вал, щоб вогонь не розійшовся далі. Пожежники вже працюють. Давай, тракторчику, допомагай!

Виявилося, що хтось вирішив влаштувати пікнік у приміському лісі. Погода стояла тепла, сонячна, і люди зовсім забули про правила безпечного відпочинку на природі. Не загасили багаття, і воно розгорілося. Вітер розніс іскри, і сухі дерева спалахнули, як сірники.

Трактореня взялося за справу. Воно більше не думало про те, що воно невміле чи незграбне. Маленький синій трактор переживав за тварин, яким загрожувала біда, і впевнено працював ковшем.
Машини і люди працювали до самого вечора. Пожежу вдалося зупинити. Синій трактор дуже втомився. Він збирався їхати в гараж, коли до нього підійшов лісник.

– Молодець! Без тебе ми б не впоралися!, – сказав він і вдячно поплескав трактореня по кузову.

Малюк був щасливий.
Уперше він виконав роботу, як треба, і його похвалили.

А на ранок на синього трактора чекав новий сюрприз. Він
прокинувся від телефонного дзвінка.

– Це вантажівка! – представилися в слухавці. Тобі потрібно приїхати в порт. Літо на носі, час оновити дитячі пісочниці! Завантажиш мене піском, а потім проїдемо і розподілимо його по дворах!

Радісне трактореня летіло на річку з усіх коліс. І до вечора всі дітлахи вже ліпили пасочки з чистого жовтого пісочку.

Синій трактор повернувся до гаражу неймовірно задоволеним. Там на нього чекав друг.

– Ой…, – тільки й сказав малюк. Він був радий бачити червоного трактора, але дуже засмутився, що знову стане нікому не потрібним.

– Механік полагодив мене, і тепер я знову в строю, – сказав червоний трактор, – я чув, якими важливими справами ти займався. Ти молодець!

– Спасибі, – тихо відповів синій трактор, – Я дуже хотів бути сильним і спритним, як ти.

– У тебе вийшло! Ти впорався з хвилюванням і тепер зможеш мені допомагати! Я не завжди встигаю виконати справи вчасно – роботи в місті багато. Ми будемо чудовою командою!

– Ти думаєш, про мене не забудуть? Я ж такий маленький, – з побоюванням запитав синій трактор.

– Звичайно, ні!, – вигукнув його старший товариш. – Це не
важливо, що ти маленький. Головне – ти відповідальний, старанний і працьовитий! А досвід – він прийде.

Вранці до гаража підкотив невеликий легковик.

– Хлопці, збирайтеся на роботу! Червоний трактор, на тебе чекає причіп. Учора парк готували до літнього сезону, пиляли сухі гілки. Разом відвезіть їх за місто! – весело крикнула вона. – Трактореня! Ти потрібно на стадіоні. Після ремонту там залишився гравій. Завантажиш його у вантажівку, відвезеш на нове будівництво!
І два вірних друга вирушили робити добрі справи.

Підготовлено:
Аніта Вайаканті – дитяча і перинатальна психологиня , арт-терапевтка, магістерка у сфері психології здоров‘я та розвитку.