Артем Федько. Проект “Щастя в кожну родину”

Дата народження: 14.03.2021
м. Запоріжжя

Діагноз:
ДЦП, спастична диплегія,
полімікрогірія, гіпоплазія мозолистого тіла, перивентрикулярні кісти (вади розвитку мозку, як наслідки гіпоксично-ішемічного ураження).

Історія Артема записана зі слів мами Анастасії:

«Ми з чоловіком мріяли про дітей з 2016 року, але діти до нас не квапились. Після чотирьох спроб ми нарешті почули про омріяну вагітність, до того ще й двійнею. Радості не було меж! Вагітність була дуже важкою, майже весь час я провела під наглядом у лікарні. 14 березня 2021 року на 25 тижні вагітності з’явилися наші хлопчики – Артем (вагою 900 грамів) і Захар (вагою 700 грамів). Нажаль 16 березня Захарчик став янголом. Артем продовжив свою боротьбу за життя, яка триває до сьогодні.

2.5 місяці реанімації,1.5 місяці ШВЛ, в 4 місяці термінова операція з видалення пахових гриж, до 4.5 місяців киснева підтримка і в 5.5 місяців нас виписали додому ….але ненадовго.
У віці 6 та 9 місяців син двічі переніс аспіраційну пневмонію. Навіть свій перший новий рік 2022 Артем зустрів у білих стінах реанімації.

Артем з народження дуже погано засвоює їжу. Причину синдрому блювання досі не знайшли. Всі можливі аналізи в Україні сдали. Генетики лікарні Охматдит рекомендують ДНК тестування за кордоном.

Більшу частину свого життя Тьома проводить у лікарні.
У рік було встановлено діагноз: ДЦП, спастична диплегія, полімікрогерія, гіпоплазія мозолистого тіла, первентикулярні кісти, – наслідки гіпоксично-ішемічного ураження під час пологів. Він не вміє сидіти, ходити і стояти самостійно, тільки перевертається. Але синочок дуже кмітливий, все розуміє, завжди усміхнений. Прогози лікарів непогані, але потрібна постійна робота зі спеціалістами з реабілітації (фізичні терапевти, дефектологи і багато інших).

Восени 2022 року Тьомі встановили гастростому, бо його організм майже не засвоював їжу. Тепер син довічно харчуватиметься спеціальними висококалорійними рідкими сумішами, адже без них він не набиратиме ваги і сил.
Також періодично потрібна заміна гастростомічної трубки і інших розходних матеріалів (шприців для годування, перехідників, стерильних хірургічних серветок, засобів для обробки та перв‘язок). Все це коштує дорого, в Україні майже не буває, тож шукаємо через волонтерів.

З народження з Артемом працюють фізичні терапевти. Раніше курси реабілітації часто переривалися із-за постійних хвороб Тьоми (частіше всього аспіраційні пневмонії). Наразі, після встановлення гастростоми, він набрався сил і ось ми пройшли вже два повних курси у центрі реабілітації «Крок за кроком» і маємо неабиякі успіхи: Артем почав сидіти з підтримкою і навіть секунд 20-30 самостійно (для когось це нічого, а для нас то велике досягнення), намагається повзати по-пластунськи, почав балакати на своїй мові (мама, папа, дєда, баба, кум, ава, дудука (машина), такай (толкай), м’яч, пать (спать) та багато різних звуків, майже слів), потихеньку вчиться говорити словосполученнями. Він інтелектуально повністю збережений, все розуміє, сміється, ображається. Наша родина вірить, що Артем буде ходити і розмовляти, гуляти з дітьми і після перемоги ми поїдемо на море.
Ми будемо вдячні кожному за допомогу у лікуванні та покращенні життя для нашого синочка.»