Далеко, далеко за сімома морями є чарівне містечко почуттів та емоцій.
– Як ти вважаєш, яка та емоція?
– Так, це ємоція радості. Ти знаєш таку?
У будиночку із сірими дверима зазвичай буває тихо. Там живе серйозна дама. Вона любить носити капелюхи з дуже широкими полями. Ох і дивна ця дама. Вона вічно про щось шкодує. То їй шкода минулого літа, то погаслу зірку, то якісь нездійсненні бажання. Вартовали кажуть, що ніколи не бачили на обличчі цієї дами посмішки.
– Як ти вважаєш яка ж емоція ховається за дверима цього будинку?
– Вірно, ємоція суму.
Наступний будиночок у нас синього кольору. Там теж завжди затишно. Там живе сіренький зайчик. Але це лише припущення. Багато років із дверей цього будинку ніхто не виходив. А якщо хтось наважався постукати в ці сині двері, то в будинку почувався легкий шерех, схожий на тупіт маленьких ніжок, що тікають у найдальший кут цього дивного будинку.
– Як ти вважаєш яка емоція живе в цьому будинку?
– Так, вірно. Це страх.
Ну що спробуємо останній будинок? Четвертий? Він червоного кольору. Там живе сива бабуся і в цьому будиночку киплять неабиякі пристрасті. Там топиться піч, вариться чаклунське зілля. Зазвичай до цього будинку ніхто не підходить. А якщо хтось і підійде, то вийде бабуся і прожене мітлою непроханого гостя.
– Як ти вважаєш яка емоція ховається за дверима цього будинку?
– Це злость (агрессія).
– Як здорово, що у тебе вийшло відгадати всі емоції.
– А зараз подумай і скажи, які емоції живуть у твоєму будинку?
Читає дитяча і перинатальна психологиня Аніта Вайаканті.