Жило собі на світі ведмежа Ай і Ох і все у нього було: і матуся з татом, і дуже багато іграшок. Та ось одного разу наше ведмежа вирішило прогулятися лісом і пошукати добро, дізнатися де ж воно живе.
– А як ти вважаєш, де живе добро?
Чи довго, чи коротко, ведмежа йшло лісом і побачило – сидить їжачок на пеньку та гірко плаче.
– Чому ти плачеш? – спитало ведмежа.
– Як же мені не плакати? Скоро прийде зима, а в мене зовсім мало запасів.
– Як я можу тобі допомогти? – зацікавилося ведмежа.
– Навіть не знаю. Он там на дереві багато наливних яблучок висить. А ось як дістати їх – я не знаю, – відповів їжачок.
– Зараз ми все виправимо, – сказало ведмежа та побігло до яблуні. Почало її трясти, яблук нападало дуже багато. Зрадів їжачок, подякував ведмежаті та й почав збирати запаси на зиму.
Ай і Ох подивився, що їжачок зайнятий своєю справою та й пішов собі далі добро шукати. Довго чи коротко йшло ведмежа, чує – знову плаче хтось. Розхилило воно лапою кущі, а там зайченя у капкан потрапило, ніяк лапку витягти не може. Негайно ведмежа допомогло йому звільнитися і навіть подорожника до рани приклало.
– Дякую тобі велике, ведмедику. Якщо б не ти, не знаю, щоб я робив, – сказав зайчик.
Посміхнулося ведмежа. Переконалося, що з зайчиком все гаразд та пішло собі далі.
Шло воно, йшло, та раптом почуяло запах диму. Ведмежа негайно побігло у тому напрямку і відразу стало зрозуміло, що хтось не загасив багаття. Засипало вогонь землею і почуло над головою вуханя сови:
– Дякую тобі, ведмедику. Я думала, що ми задихнемося з пташенятами від чадного диму. Ти врятував нам життя. А куди ти шлях тримаєш?
– Та нема за що! Я іду добро шукати. Ви не знаєте де воно живе? – запитало ведмежа.
– Вже дуже пізно. Треба тобі йти додому. А коли ляжеш спати, згадай, що ти за день зробив, які слова почув від звірят. То може і знайдеш відповідь на своє запитання, – відповіла сова.
Увечері, коли Ай і Ох ліг у ліжко, він згадав їжачка, зайчика та сову. Пригадав, які слова вони йому казали, як дякували. І тут все стало зрозуміло…Всі казали “дякую”.
Тобто я робив їм добре. Здається мені, я зрозумів де живе добро! Воно живе серед нас. Виявляється, творити добро зовсім нескладно.
Скажи мені, друже, а ти здійснюєш добрі вчинки? А які саме?
Читає дитяча і перинатальна психологиня Аніта Вайаканті.
