Андрій Долгов. Проєкт «Щастя в кожну родину»

Андрій Долгов

Діагноз: спинальная м’язова атрофія (СМА).

Потаємна мрія кожної жінки – стати мамою. Дізнавшись про діагноз безпліддя, сім’я Долгових з с. Урзуф Донецької області, все ж таки не переставала чекати на диво. І диво сталося! 8 березня Надія дізналася, що у неї буде дитина.
Вагітність протікала нормально. Пологи пройшли успішно. У пологовому будинку всі називали малюка Ілля Муромець (4200 кг, зріст 62 см). Нажаль, слова виявилися пророчими. Малюк-богатир ріс на радість татові з мамою. Однак у п’ять місяців батьки стали помічати, що дитина постійно лежить, неактивний, як діти його віку. Місцевий педіатр заспокоїв молодих батьків, сказавши, що малюк просто ледачий. Йшов час, але рухова активність так і не наростала. В 6 місяців у Андрія стався різкий стрибок температури з блювотою і сильною діареєю, який лікарі віднесли до вікової реакції на зуби. Через півтора місяці малюкові стало гірше: він не міг ворушити ручками і ніжками, практично не сидів. В результаті обстеження в обласній дитячій клініці у відділенні неврології в Донецьку, був поставлений попередній діагноз – спінальна м’язова атрофія (СМА) Верднига Гофмана. Після генетичного аналізу і електроміографіі, діагноз був підтверджений. Навіть почувши страшний прогноз професора, що малюкові не прожити і півроку, що син – рослина і його життя – мука, що хвороба невиліковна, батьки не відмовилися від Андрія.

Гіркота, відчай, образа, страх, безсонні ночі в сльозах …
Прийти в себе Надії допомогла мама. «Поки ти тут сльози ллєш, твоїй дитині легше не стане», – сказала мама.
Батьки привезли сина в Київ на прийом до невропатолога клініки Охматдит. І знову невтішний прогноз для сина і ще одна страшна новина про те, що у Надії та Андрія через генні проблеми (випадок один на мільйон) шанс мати здорову дитину 25%.

Напевно, крайній відчай іноді надає сил для подальшої боротьби. Харків, Київ, Донецьк, Запоріжжя … обстеження, реабілітації … Андрій (тато) і Надія робили все, щоб допомогти своєму первістку. Син почав впевнено сидіти, рухати ногами і руками, їздити на спеціальному велосипеді. На сьогоднішній день, Андрій соціалізований: вчиться у звичайній школі, відвідує культурно-масові заходи, подорожує (на візку) з батьками в межах їх можливостей. Як і у кожної дитини, у Андрія є мрії: мати чотириногого друга – собаку, подорожувати по світу. А для цього потрібно продовжувати боротися зі СМА. У мами і сина є ще одна спільна мрія – станцювати вальс на випускному балу.