5 правил казкотерапії:
1. Якщо у вас син, нехай головний герой буде хлопчиком, а якщо донька — дівчинкою. А ось ім’я героя краще залишити вигаданим, щоб у дитини не було відчуття, що це історія безпосередньо про неї або її друзів, адже герої в цих казках не завжди чинять добре.
2. Додавайте в казки сюжети з життя вашого малюка — це зробить сюжет більш знайомим і зрозумілим для нього.
3 Не робіть із казкотерапії заняття. Розповідайте казку тоді, коли дитина цього хоче: не тисніть, не змушуйте, не наполягайте.
4. Розповівши історію, обговоріть її з малюком. Ще раз пригадайте сюжет, запитайте, що сподобалося чи не сподобалося дитині, поцікавтеся її думкою: хто вчинив добре, а хто — погано, чому герой зрадів чи засмутився, як він почувався тощо.
5. Запропонуйте дитині розіграти сюжет казки з іграшками або покажіть їй лялькову виставу.
КАЗКА ПРО ЛУ ТА ЧАРІВНИЙ ДЕНЬ
У далекому королівстві Лумінья, серед високих веж і квітучих садів, жив собі принц на ім’я Лу. Він народився в родині короля і королеви, і його народження було великою подією для всього королівства.
Однак того самого дня, коли Лу з’явився на світ, злий чарівник на ім’я Мордар, позаздривши щастю королівської родини, наклав на хлопчика прокляття. “Відтепер цей принц не бачитиме радості в житті. Він буде похмурішим за ніч і бачитиме тільки погане”,— сказав Мордар.
З кожним роком Лу ріс, і серце його ставало все похмурішим і похмурішим. Він бачив тільки темні сторони життя, бачив тільки погане і зовсім не вірив у дива. У королівстві його називали “Принцем
Темряви”.
Кожен день для Лу був наповнений сумом і розчаруванням. Йому здавалося, що сонце світить не так яскраво, птахи співають не так гарно, і навіть найщасливіші моменти здавалися йому порожніми. Лу не розумів, чому його батьки завжди такі веселі й сповнені надій. Він не міг розділити їхню радість і часто йшов у свої покої, де сидів на самоті й розмірковував про те, чому його світ такий похмурий. Король і королева намагалися допомогти своєму синові, але нічого не могли вдіяти з чарами Мордара.
Одного ранку, коли Лу знову прокинувся в похмурому настрої, він вирішив прогулятися лісом, щоб відволіктися від своїх думок. У лісі він зустрів добру дівчинку на ім’я Лілія.
“Привіт, Лу!” — радісно покликала Лілія.
“Чому ти такий похмурий?”
“Не твоя справа”, — відповів Лу. “Я бачу лише темне і погане в житті. Це з іншими людьми щось не так, вони не помічають справжнього світу.”
Лілія замислилася і, посміхнувшись, сказала: “Ти думаєш, що світ навколо такий похмурий? Ходімо зі мною, я покажу тобі дещо.”
Вони пішли стежкою, і незабаром підійшли до двох фермерів, які працювали на сусідніх полях. Лілія запропонувала Лу поспостерігати за ними.
Перший фермер, на ім’я Олівер, щодня виходив у поле з радістю і вірою в майбутнє. Він поливав свої грядки, розмовляв із рослинами, співав пісні й усміхався, дивлячись на сонячне небо. Він завжди говорив: “Сьогодні буде ще один чудовий день, і врожай буде чудовим!”
Другий фермер, на ім’я Гектор, був похмурішим за хмару. Він не вірив, що врожай буде хорошим, і вважав, що всі його зусилля марні. Він рідко поливав рослини і постійно бурчав: “Немає сенсу, врожаю все одно не буде”.
“Дивись, Лу,” — сказала Лілія. “Давай поспостерігаємо, що з цього вийде”. Минуло кілька тижнів, і Лу помітив, що поле Олівера цвіте і процвітає. Його рослини були зеленими і сильними, а грядки повні овочів і фруктів. Поле Гектора, навпаки, виглядало занедбаним і похмурим, з млявими і засохлими рослинами.
“Ти бачиш, Лу?” — запитала Лілія. “Коли ти віриш у хороше і працюєш із радістю, світ відгукується. Олівер вірив у чудовий день і доклав зусиль, щоб зробити його таким. Гектор же опустив руки і побачив лише погане.”
Лу почав розуміти. Він згадав слова Лілії та вирішив спробувати змінити свій погляд на світ. Прокинувшись наступного дня, він сказав: «Сьогодні буде ще один чудовий день”.
Відтепер Лу вирішив бачити хороше і помічати радості навколо. Насамперед він допоміг палацовому садівникові полити квіти. Побачивши, як квіти розквітають, Лу відчув тепло в серці. Потім він пішов на кухню і допоміг кухареві готувати обід, насолоджуючись ароматами і смаками. Після цього він провів час із дітьми в селі, граючись і сміючись разом із ними.
З кожним днем Лу помічав усе більше хорошого. Він став посміхатися частіше, допомагати іншим і вірити в чудеса. Поступово чари злого чарівника Мордара почали зникати.
Одного ранку, прокинувшись, Лу відчув, як темрява всередині нього повністю розсіялась. Він встав і сказав: “Сьогодні буде ще один чудовий день”. Принц Лу зрозумів, що світ справді сповнений дивами, варто лише повірити в це і помічати їх щодня. Лу подякував Лілії: “Ти навчила мене бачити хороше. Дякую, Ліліє!”
“Ти сам це зробив, Лу”, — відповіла Лілія. “Тепер ти можеш навчити цього інших.”
Відтоді Лу став відомий як “Принц Світла”. Він починав кожен день із чарівних слів і допомагав іншим побачити чудеса навколо них. Ставши королем, він дбав про те, щоб усі жителі його королівства могли вірити в чудові дні та жити щасливо. Королівство Лумінья наповнилося радістю і щастям, і кожен його мешканець знав: “Сьогодні буде (був) ще один чудовий день»!
Питання для обговорення з дітьми:
✦ Чому Лу бачив світ таким похмурим і сумним?
✦ Як Лілія допомогла Лу зрозуміти, що світ може бути радісним і світлим?
✦ Як змінилося життя Лу після того, як він почав вірити в чудові дні?
✦ Що сталося з прокляттям злого чарівника
✦ Мордара, коли Лу почав помічати хороші речі?
✦ Чому важливо вірити, що кожен день буде чудовим?
✦ Як ти можеш зробити свій день чудовим?
Отже, завжди треба памʼятати: яким буде твій день залежить від тебе.
З турботою про вас і ваших дітей,
Аніта Ваяканті
